Номер слайду 1

Модуль. Волейбол

Номер слайду 2

Загальна характеристика гри у волейбол та його різновиди. Волейбол – це спортивна гра з м’ячем між двома командами, у складі кожної з яких налічується 6 гравців. Мета гри – перебити м’яч через сітку таким чином, щоб він упав на майданчик суперника, не порушуючи при цьому правил гри. Основні правила: гра починається з подачі;   подачу виконує гравець першої зони з-за лицьової лінії;дозволяється не більше ніж 3 послідовні торкання м’яча гравцями однієї команди;   виліт м’яча за межі майданчика або торкання м’ячем сторонніх предметів уважаються помилкою. Вичначення переможців: грають 3 або 5 партій до 25 очок, останню – до 15 очок. Гра починається подачею м’яча.Існують такі різновиди волейболу:класичний волейбол;пляжний волейбол (олімпійський вид спорту з 1996 року; міні – волейбол;“Малюкбол”;парковий волейбол;фаустбол;кернтбол (замість сітки використовується суцільна тканина);болотяний волейбол;волейбол для людей з обмеженими фізичними можливостями (стоячи, сидячи). Волейбол - олімпійський вид спорту з 1964 року.

Номер слайду 3

Фаустбол Болотяний волейбол. Різновиди волейболу. Кернтбол

Номер слайду 4

Відкриття волейболу в кінці 19 ст. трапилось, напевно, не вперше. Є дані, що у подібні ігри грали тисячі років тому.  Збереглися документи римських літописців, датовані 3 ст. до н.е. В них описується гра, схожа на волейбол: по невідомо з чого зробленому м'ячу гравці били кулаками. Крім того, відома  стародавня гра під назвою “фаустбол”, в яку грали ще у 1500 році. Сенс гри зводився до того, що 6 гравців із кожної команди намагалися перебити м'яч через невисоку стіну на майданчик суперника. З часом "фаустбол” набрав популярності в Європі та видозмінився. Кам'яну стіну замінили на шнур, натягнутий поміж дерев, розміри майданчика скоротили та суворо обмежили кількість гравців – по 6 чоловік у кожній команді. М'яч можна було перебивати на бік суперника  кулаками чи передпліччям, і кожній команді відводилось по 3 торкання м'яча. Великий майданчик і маленький кількісний склад учасників гри призвели до виникнення нового пункту правил, згідно до якого м'яч міг один раз впасти на бік суперника та його дозволялось повернути лише одним торканням. Гра складалася із двох таймів по 15 хвилин кожний.

Номер слайду 5

Мінтонет (волейбол)Офіційною датою народження волейболу (мінтонет) вважається 1895 рік. Американський вчитель фізичної культури із Холіокського коледжу штату Маcсачусетс Вільям Джон Морган оголосив про винахід гри, мінтонет, правила якої були оприлюднені у 1897 році.

Номер слайду 6

Зміна назви. В 1896 році гра демонструвалася на конференції коледжів асоціації молодих християн в Спрінгфілді і за пропозицією професора Альфреда Т. Хальстеда отримала нову назву — «волейбол». У 1897 році були опубліковані перші правила волейболу. Загальні правила гри сформувалися в 1915 – 25 роках. У країнах Америки, Африки, Європи практикувався волейбол з шістьма гравцями на майданчику, в Азії - з дев'ятьма або дванадцятьма гравцями на майданчику 11×22 м без зміни позицій гравцями під час матчу. У 1922 році проведені перші загальнонаціональні змагання - в Брукліні відбувся чемпіонат YMCA за участю 23 чоловічих команд.

Номер слайду 7

Історія розвитку українського волейболу. До України волейбол завітав у 1925 році. У Харкові мешкав професор В. Блях. Це був спортивний чоловік: якось у Москві він випадково потрапив на цю гру й не на жарт зацікавився таким дійством. Щось подібне вирішив організувати в Харкові. Професора підтримали його колеги, учні. За кілька днів у місті було зведено перші волейбольні майданчики. Почалися масові змагання, які, власне, і поклали початок розвитку волейболу в Україні.

Номер слайду 8

Волейбольне свято. У квітні 1933 року в Дніпропетровську стартувало так зване волейбольне свято – згодом воно перетворилося на чемпіонат СРСР. Зокрема прекрасний український жіночий колектив у Харкові створив Георгій Шелекетін. У складі слобожанської чоловічої дружини відмінно діяв Олексій Єсипенко. У збірній Дніпропетровська своєю неординарною грою вирізнявся популярний на той час волейболіст Семен Великий.

Номер слайду 9

Олімпіада 1964 року. На Олімпійських іграх 1964 року харків’яни Юрій Венгеровський, Юрій Поярков, одесит Едуард Сибіряков у складі радянської команди здобули золоті медалі. На той час, до речі, Поярков був уже дворазовим чемпіоном світу, а Венгеровський і Сибіряков мали по одному такому титулу.

Номер слайду 10

Юрій Венгеровський. Борис Терещук. Юрій Поярков. Віктор Михальчук. Олімпійське золото – 1964 рік

Номер слайду 11

Обладнання для гри у волейбол. Сітка. Верхній край сітки для чоловічого волейболу знаходиться на висоті 243см, для жіночого – на висоті 224см. Місце для однієї команди умовно ділиться на 6 зон, тобто три учасники гри стають біля сітки, а решта ближче до задньої лінії поля. М`яч для волейболу частіше вибирають триколірний, хоча деякі вважають за краще білий. Офіційні правила волейболу регламентують його окружність (65 - 67 см) і масу (260 - 280 г).

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Причини виникнення травм незадовільний стан матеріальної бази;недотримання санітарно-гігієнічних вимог до утримання спортивної споруди;відсутність або недостатнє страхування під час виконання фізичних вправ;незадовільна дисципліна учнів;недостатня фізична та технічна підготовка учнів для виконання певних  фізичних вправ; нехтування вимогами до спортивного одягу та взуття;   відсутність розминки перед заняттям;невідповідність дозування фізичних навантажень до фізіологічних   можливостей організму; виконання завдань у стані перевтоми; неврахування погодних умов; нехтування ознаками втоми. 

Номер слайду 14

Подача м’яча. Будь-яка гра у волейбол завжди починається з подачі. Якщо команда програє подачу, вона відразу ж програє очко. Сьогодні волейболісти використовують подачу як засіб нападу, причому найсильніші гравці володіють подачею досконало. Технічно подача виглядає наступним чином: гравець розташовуючись за лінією майданчика, підкидає м’яч і ударом руки відправляє його на сторону супротивника. Подача повинна бути виконана протягом 5 секунд. Стадії виконання подачі:вихідне положення;підкидання м’яча і замах;удар по м’ячу і рух після удару по м’ячу. Удар по м’ячу виконується долонею або кистю руки з зігнутими пальцями. Підкидання м’яча проводиться однією рукою. Напрямок та висота підкидання м’яча, а також замах і амплітуда руху руки різні і залежать від техніки виконання подачі.

Номер слайду 15

Подача м’яча. Починається вивчення з нижньої прямої подачі. Це основний спосіб для початківців, тому не викликає особливих труднощів у навчанні. Завдяки тому, що даний вид подачі простий і швидкий у навчанні з’являється можливість одночасно удосконалювати навички прийому м’яча з подачі і гра в волейбол проходить активніше і веселіше. Виконуючи нижню пряму подачу, гравець бачить увесь майданчик і м’яч посилає на сторону суперника точніше. Техніка виконання нижньої прямої подачіСтоячи обличчям до сітки, одна нога попереду (для шульги - права і навпаки), інша позаду. Ноги зігнуті в колінних суглобах, тулуб нахилено вперед; М'яч утримувати на долоні лівої зігнутої руки на рівні пояса або трохи нижче; Праву руку відвести для замаху назад;Удар по м'ячу виконувати напруженою долонею (напівкулаком, кулаком) випрямленою рукою не вище рівня пояса.

Номер слайду 16

Верхня пряма подача. Верхня пряма подача. У верхній прямій подачі вдало поєднуються сила і точність, тобто волейболіст може послати м'яч у визначену зону і достатньо точно. Техніка виконання: гравець стоїть обличчям до сітки. Ноги злегка зігнуті, ліва нога виставлена ​​вперед. М'яч утримується лівою рукою, права піднята вгору для удару. М'яч підкидається вгору і трохи вперед. У момент підкидання м'яча вгору вага тіла переноситься на праву ногу, яка злегка згинається в колінному суглобі, тулуб відхиляється назад і злегка повертається в бік руки, що виконує замах. Слідом за рухом тулуба, права рука, зігнута в ліктьовому суглобі, відводиться за голову. При ударі по м'ячу, нога що стоїть позаду, випрямляється, вага тіла переноситься на передню ногу. Рука спочатку переміщується ліктем вперед, потім швидкість переміщення передпліччя наростає, і рука повністю випрямляється

Номер слайду 17

Верхня пряма подача

Номер слайду 18

Стійка волейболіста і переміщення. Стійка волейболіста – це поза готовності до переміщення і виходу у вихідне положення для виконання технічного прийому. Існують три види основних стійок: висока, середня, низька. Техніка виконання: ноги розташовані на ширині плечей і зігнуті в колінних суглобах. Одна нога попереду, або ступні розташовані паралельно. Тулуб нахилений вперед. Чим нижче стійка, тим більше вперед нахилений тулуб. Руки зігнуті в ліктьових суглобах, долоні опущені вниз. Для прийому м'яча від нападаючого удару застосовується висока стійка. Кожен гравець вибирає для себе зручне положення, з якого можна швидко перейти на рух і виконати будь - який прийом. Переміщення здійснюється кроком, приставним кроком, схресним кроком, бігом, ривком, стрибком, подвійним кроком.

Номер слайду 19

Передача м’яча двома руками зверху. Передача м’яча двома руками зверху застосовується для прийому подач, передач для нападаючого удару і перебивання через сітку. Розрізняють такі способи передачі: двома руками в опорі, двома руками в стрибку, однією рукою в стрибку, двома руками в падінні і перекатом на спину. За напрямком передачі виконуються вперед, над собою, назад. За довжиною розрізняють довгі передачі (через зону), короткі (із зони в зону), укорочені (в межах зони). За висотою траєкторії: високі - більше 2м, середні - до 2 м, низькі - до 1 м. Поєднання цих параметрів (довжини і висоти) визначає швидкість польоту м'яча при передачах (повільні, прискорені і швидкісні). В техніку передачі входять: вихідне положення, зустрічний рух рук до м'яча, амортизація і напрямок м'яча - виліт.

Номер слайду 20

Передача м’яча двома руками зверху

Номер слайду 21

Передача м’яча двома руками знизу

Номер слайду 22

Передача м’яча двома руками знизу

Номер слайду 23

Прямий нападаючий удар. Прямий нападаючий удар у волейболі найбільш складний. Для його виконання необхідно володіти хорошими фізичними даними, а також поєднувати ряд складних рухових дій, таких як розбіг, вибір місця для відштовхування, стрибок з замахом для удару по м'ячу. Тому для оволодіння нападаючим ударом необхідно більш тривалий час, ніж для інших технічних прийомів. Перед вивченням техніки нападаючого удару слід засвоїти стрибки і верхню пряму подачу. Навчання проводити тільки по частинах, у такій послідовності - стрибок вгору з місця поштовхом двох ніг, розбіг разом з стрибком, ударний рух.

Номер слайду 24

Номер слайду 25

Блокування

Номер слайду 26

Блокування. Блокування — це основний спосіб протидії атакуючим діям суперника над сіткою. В сучасному волейболі блокування застосовують для ефективних захисних і контратакуючих дій. Блокування складається з переміщення, стрибка, винесення і постановки рук над сіткою та приземлення. Одиночне блокування. Перед початком дій блокуючий приймає вихідне положення - ноги зігнуті, ступні на ширині плечей, руки перед грудьми. Визначивши напрямок передачі суперникові для удару, гравець переміщується приставними кроками або ривком вздовж сітки, на останньому кроці повертається обличчям до сітки. Розрахувавши, коли потрібно виконати стрибок для блокування, гравець, відштовхнувшись, виносить руки вгору. Виконавши блокування, гравець приземляється на зігнуті ноги, руки опускає вниз і готується до наступної дії повторного стрибка, самострахування, переміщення, виконання передачі.

Номер слайду 27

Групове блокування. Групове блокування. Виконується двома або трьома волейболістами. Подвійне блокування - основний засіб блокувального захисту певної зони майданчика. Узгодженими зусиллями двох гравців над сіткою створюється бар'єр з чотирьох рук перед м'ячем, що перелітає. Біля краю сітки блокуючі розвертають долоні так, щоб м'яч, торкнувшись їх, відскочив на майданчик суперника. Стрибати слід вертикально, щоб не перейти середньої лінії та не торкнутися сітки або не зіткнутися з іншим гравцем.

                              Фізична культура. Модуль волейбол.

https://www.youtube.com/watch?v=qz1NvJVxa5M&authuser=0https://youtube.com/playlist?list=PLjfQvWdNDfv1z7AFsqzdQymyuSOVxOhhd&si=Y03J0dAHgbH5_tOh&authuser=0

дистанційні уроки з модуля волейбол

 https://youtube.com/playlist?list=PLjfQvWdNDfv1z7AFsqzdQymyuSOVxOhhd&si=IBAhEpqK0fEcVj5a

https://drive.google.com/file/d/1Cm2tqJdtmO4eHAsiZeGPKJ2dUHTWKkRP/view?usp=sharing 

ЗАВДАНН ВДОМА

 ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ НИЗЬКОГО СТАРТУ

Дистанційне навчання на уроці фізичної культури. Рухова активність СТРИБ...

 

 

ТЕМА:Техніка безпеки при проведенні занять і

спортивно-масових заходів з легкої атлетики

1. Загальні положення

1.1.  Інструкція визначає порядок проведення уроків фізичної культури, навчально-тренувальних
занять секцій та спортивних змагань з легкої атлетики.

1.2.    Виконання інструкції допоможе учням успішно займатися легкою атлетикою і є
обов'язкового для педагогічного колективу, учнів училища, а також для інших осіб, яким
безпосередньо доручено проведення занять з легкої атлетики і спортивно-масової роботи з фізичної
культури.

1.3.         Організація і проведення занять з легкої атлетики, а також спортивно-масових заходів в училищі повинна здійснюватися суворо за програмою фізичного виховання учнів професійно-технічних закладів, календарних планів спортивно-масових заходів, та положень з видів спорту, затверджених директором училища у відповідності до законодавства України про охорону праці.

1.4.         Під час проведення спортивних заходів відповідальність за охорону життя і здоров'я учнів несуть: викладач фізичного виховання, тренер-викладач, керівник фізичного виховання, а також майстри в/н, керівники груп, вихователі, яким безпосередньо доручено проведення вище названих заходів.

1.5.         Викладач, керівник фізичного виховання, тренер з легкої атлетики повинні навчати учнів безпечним прийомам виконання фізичних вправ та слідкувати за дотриманням інших правил охорони праці.

1.5.1.   Виявляти фізичну підготовку і функціональні можливості кожного учня училища згідно
результатами медичних оглядів, забезпечувати страхування під час виконання вправ і проведення
змагань з планом осередку фізичної культури.

1.5.2.                Заняття повинні проводитися тільки в присутності викладача, тренера, які мають спеціальну освіту і дозвіл адміністрації училища на їх проведення. Для проведення масових спортивних заходів, спартакіад з легкої атлетики видається наказ по училища.

1.5.3.                Суворо додержуватися принципів навчання, раціональної методики тренування. поступовості в дозуванні фізичного навантаження, послідовності в оволодінні руховими навичками. виявляти індивідуальний підхід до кожного учня, старанно інструктувати тих, хто навчається і систематично контролювати виконання ними вправ.

1.5.4.    Якщо в учня спостерігається ознака втоми або ним висловлюється скарга на погане
самопочуття, негайно відправити його до лікаря.

1.6.         При проведенні занять з легкої атлетики в спортивних залах, або стадіонах, наданих на правах оренди, відповідальність за справність спортивного інвентаря та обладнання, їх; відповідальність санітарно-гігієнічним нормам обумовлюється відповідними угодами між навчальнним закладом й орендодавачем.

1.7.         Проведення занять із застосуванням несправного обладнання або інвентаря, легкоатлетичних секторів і доріжок, а також у відсутності осіб, зазначених у п.1.4. цієї інструкції - забороняється.

1.8.         Готовність бігових доріжок, секторів, обладнання та приміщень для проведення занять з легкої атлетики повинна бути зафіксована в документі прийому навчального закладу до нового навчального року.

2. Вимоги безпеки перед початком занять з легкої атлетики

2.1        Перед початком занять, особи що їх проводять, повинні провести ретельний огляд місця проведення, переконатися у придатності спортивного інвентаря, стану бігових доріжок і секторів відповідності санітарно-гігієнічним умовам.

2.2           Порядок допуску учнів до занять та участі в спортивно-масових заходах з легкої атлетикаи проводиться відновідно до порядку, затвердженому управлінням з фізичної культури і спорту відділів охорони здоров'я обласної державної адміністрації.

2.3.   Всі учні училища повинні мати і займатися в спортивній формі, що відповідає погоднім і
технічним умовам занять по легкій атлетиці.

2.4.             Відкриті спортивні майданчики, сектори і бігові доріжки з легкої атлетики слід розташовувати у спорткомплексі на відстані не менше 10 м від навчальних приміщень.

2.5.             Спортивна зона пришкільної ділянки повинна бути огороджена по периметру. Дозволяється для огорожі використовувати неколючий чагарник з неотруєними плодами.

2.6.             Бігові доріжки повинні бути спеціально обладнаними, без горбів, ям, не слизькими і продовженими не менше ніж на 15 м за лінію фінішу.

 

2.7.        Яма для стрибків заповнюється на глибину 30-40 см, розрихленим чистим піском.

2.8.        Місця для метання слід розміщувати на значній відстані від доріг, тротуарів та ігрових майданчиків з спеціальними захисними сітками.

2.9.    Усі прилади і пристосування тренажерного містечка, а також прилади для занять з
легкої атлетики повинні мати достатній запас міцності і надійне кріплення.

2.9.1.               Прилади і пристосування, якими користуються учні під час занять і тренування повинні відповідати технічним умовам і правилам змагань.

2.9.2.               Поверхня кожного приладу має бути рівною, без тріщин, виступів або задирок, що можуть спричинити травму.

2.10. Взуття учнів повнно бути на підошві, що знімає ковзання.

3. Вимоги безпеки під час занять легкою атлетикою та проведення легкоатлетичних заходів

3.1.   Під час сильного вітру, низької температури та підвищеної вологості повітря, необхідно
збільшити час, відведений на розминку перед виконанням легкоатлетичних вправ.

3.2. Учні, що займаються легкою атлетикою, повинні:

-           займатися у спортивній формі, що відповідає погодним умовам;

-           чітко виконувати всі вказівки викладача;

-      якісно виконувати загально-розвиваючи, спеціальні і підвідні вправи, що допомагають у
зігріванні і підготовці головних груп м'язів до виконання основних завдань заняття;

-           бігати на короткій дистанції при груповому старті тільки по своїй доріжці;

-           при стрибках підкладати в черевики під п'ятку гумові прокладки;

-           якісно розрихіловати пісок в стрибковій ямі (місці приземлення);

 

-                бути особливо уважним при вправах з метания, не стояти при групових заняттях праворуч і попереду від учня що здійснює метання, не ходити за приладом без дозволу;

-                    перед метанням гранат штовханням кулі впевнитися чи не має учнів в напрямку попадання снаряду;

-           перед метанням в мокру погоду витирати прилади насухо;

-           випускати прилад і йти за ним тільки за командою викладача;

-     відчувши біль при виконані бігових вправ, необхідно звернутися до викладача;

3.2.1. Під час виконання вправ з легкої атлетики не дозволяється:

-           не можна різко зупинятися після забігу на дистанцію;

-           не приземлятися під час стрибків на руки;

-           знаходитися в місцях, де проводяться заняття по метанню, бігу і стрибках;

-           не подавати снаряд кидком;

-           не ловити кулю низько опущеними кистями рук, для запобігання травм ;

-           не залишати в стрибкових ямах граблі і лопати;

-           не метати прилади без команди викладача;

3.3 Під час занять легкою атлетикою, в зв'язку з порушенням вищеназваних вимог, можуть бути різні причини спортивного травматизму:

3.3.1. Неправильна організація і методика проведення занять, нераціональний розклад, відсутність порядку, надто велика група, яку веде один викладач, присутність сторонніх осіб під час занять, порушення інструкції щодо охорони зони падіння снаряда при метаннях. Порушення правильної методики, неуважне ставлення до стану здоров'я, вікових і статевих особливостей організму учнів, рівня фізичної підготовленості, недодержання послідовності, поступовості при збільшенні фізичного навантаження.

3.3.2.   Порушення правил безпеки: незадовільний стан місць відштовхування і приземлення
при стрибках в довжину, погана якість спортивного обладнання і інвентаря.

3.3.3.      Незадовільна виховна робота серед спортсменів, наслідком чого можуть бути
недиспиплінованість, грубість, застосування недозволених прийомів.

3.3.4.         Порушення вимог лікарського контролю; допуск без дозволу лікаря початківців а також учнів після захворювань і травм, значних порушень гігієнічного режиму.

3.3.5.         Несприятливі метеорологічні умови; надто низька або висока температура повітря, ураган, град і інше.

4.  Вимоги безпеки охорони праці після занять

4.1 Підведення підсумків занять, приведення організму учнів у відносно спокійне положення.

4.2.        В залежності від ступеню оволодіння учнями, спортсменами рухових навиків і досягнень у вибраному виді легкої атлетики, викладач, тренер складають план індивідуальних домашніх завдань.

4.3.        Прибирання спортивного інвентаря та обладнання в спеціальні приміщення, порядок прийняття душу, правила гігієни тіла і носіння спортивної форми.

4.4.        Занесення фізіологічних і спортивно-технічних даних в журнал самоконтролю.

4.5.        Проведення інструктажу за вимогами лікарсько-педагогічного контролю.

4.6.        Забезпечення охорони праці при переході з місць занять до навчального закладу.

5.  Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1.         Припинити заняття, коли метеорологічні умови загрожують здоров'ю учнів, спортсменів.

5.2.         У випадку подання невідкладної медичної допомоги викликати медпрацівника, швидку медичну допомогу. В разі потреби накласти шину, зупинити кровотечу або вдатися до штучного дихання.

5.3.     У випадку пожежі при проведенні занять в залі відкрити всі виходи і провести
організовану евакуацію учнів. Прийняти заходи щодо гасіння вогню підручними засобами.